Зустрічаємося у Венеції та вирушаємо до Доломітів. Приблизно три години дороги — і міський пейзаж поступово змінюється зеленими долинами, гірськими перевалами та світлими скельними вершинами.
Ми не відкладаємо знайомство з горами на наступний день. Після приїзду піднімаємося канатною дорогою до району Чінкве-Торрі — знаменитих П’яти Веж, що здіймаються над долиною наче величезна кам’яна фортеця. Саме тут починається наша перша гірська пригода.
Після короткого переходу та інструктажу одягаємо каски, страхувальні системи й комплекти via ferrata. Попереду — підйом на вершину Averau, одну з найвідоміших оглядових точок у цій частині Доломітів.
Via ferrata Averau стане знайомством із технікою пересування обладнаними скельними маршрутами. Ми навчимося правильно користуватися карабінами, тримати дистанцію на тросі, працювати ногами на скельному рельєфі та впевнено проходити короткі вертикальні ділянки. Маршрут не надто довгий, але вже з першого дня подарує справжнє відчуття висоти й першої маленької перемоги над собою.
З вершини відкривається панорама на Чінкве-Торрі, перевал Фальцарего, масиви Тофана, Пельмо та Чиветта. Унизу залишаються гірські дороги й зелені долини, а навколо — лише скелі, вітер і нескінченні лінії доломітових хребтів.
Це не просто прогулянка після трансферу. Це повноцінне занурення у формат подорожі: вже в перший день ми піднімемося над долинами, торкнемося руками скелі та зробимо перші кроки вертикальними маршрутами Доломітів.
Переїзд: Венеція — Доломіти, близько 3 годин
Формат дня: канатна дорога, гірський трекінг і via ferrata
Маршрут: район Чінкве-Торрі — via ferrata Averau
Рівень via ferrata: початковий, ознайомчий
Складність: A/B, місцями короткі ділянки B
Висота вершини: 2649 м
Орієнтовна тривалість активної частини: 3–4 години
Спорядження: каска, страхувальна система, комплект via ferrata та рукавички
Головна мета дня: знайомство зі спорядженням, технікою пересування та правилами безпеки на via ferrata
Сьогодні на нас чекають два найвідоміші озера Доломітів — абсолютно різні за характером, кольором і шляхом, який потрібно подолати, щоб їх побачити.
Вирушаємо рано-вранці до Lago di Braies, поки долина ще не заповнилася відвідувачами, а поверхня озера зберігає ранкову тишу. Смарагдова вода, дерев’яні човни біля причалу та стрімка стіна Croda del Becco створюють один із найбільш упізнаваних пейзажів Південного Тіролю.
Ми пройдемо частину панорамної стежки вздовж берега, щоб побачити озеро не лише з класичного ракурсу біля дерев’яного будиночка. З протилежного боку відкривається ширша панорама: гірські стіни віддзеркалюються у воді, а готель і човни залишаються далеко на іншому березі.
Braies стане спокійним початком дня — часом для ранкової прогулянки, фотографій і першої кави серед гір. Після цього переїжджаємо до перевалу Tre Croci, звідки починається основний похід до Lago di Sorapis.
Від Passo Tre Croci вирушаємо стежкою №215 у напрямку Rifugio Vandelli. Спочатку маршрут проходить через хвойний ліс, поступово набираючи висоту й відкриваючи краєвиди на Cristallo, Tre Cime та навколишні доломітові хребти.
Далі спокійна лісова стежка змінюється більш відкритим гірським рельєфом. На окремих траверсах встановлені металеві троси та сходинки. Це не via ferrata, тому спеціальне страхувальне спорядження не потрібне, але маршрут вимагає уважності та впевненого руху над відкритим схилом. Людям із сильним страхом висоти ці ділянки можуть здатися складними.
Приблизно через дві–три години виходимо до Lago di Sorapis, розташованого на висоті близько 1925 метрів. Його вода має незвичайний молочно-бірюзовий відтінок, утворений дрібними частинками гірської породи, які потрапляють до озера разом із талою водою.
Над озером здіймається гострий кам’яний шпиль Dito di Dio — «Палець Бога», а трохи нижче розташоване Rifugio Vandelli. Тут робимо тривалу зупинку на відпочинок, фотографії та обід серед скель амфітеатру Sorapis.
Повертаємося до Passo Tre Croci тією самою стежкою. У другій половині дня світло змінює рельєф: скельні стіни стають теплішими, а крізь дерева відкриваються нові панорами на долину Кортіни.
Цей день поєднає дві протилежні сторони Доломітів. Braies ми побачимо майже одразу — тихе, темне й оточене лісом. До Sorapis доведеться пройти повноцінний гірський маршрут, і саме дорога зробить зустріч із його бірюзовою водою особливою.
Ранкова частина: Lago di Braies
Формат: панорамна прогулянка вздовж озера
Тривалість зупинки: приблизно 1–1,5 години
Переїзд Braies — Passo Tre Croci: орієнтовно 1 година 15 хвилин
Основний маршрут: Passo Tre Croci — стежка №215 — Rifugio Vandelli — Lago di Sorapis — Passo Tre Croci
Відстань: приблизно 12–13 км
Набір висоти: близько 550–650 м
Максимальна висота: близько 1925 м
Тривалість хайкінгу: приблизно 5–6 годин із зупинкою біля озера
Загальна тривалість дня: орієнтовно 9–11 годин разом із переїздами
Рівень складності: середній
Характер маршруту: лісові стежки, кам’янисті ділянки, вузькі відкриті траверси, металеві сходинки та страхувальні троси
Необхідне спорядження: трекінгове взуття, дощовик, теплий шар одягу, вода та трекінгові палиці
Маршрут не потребує комплекту via ferrata, проте вимагає нормальної фізичної форми та впевненості на відкритих гірських стежках. Порядок відвідування і тривалість зупинок можуть змінюватися відповідно до погоди, дорожніх обмежень та стану маршруту.
Сьогодні вирушаємо в саме серце Доломітів — до легендарних Tre Cime di Lavaredo. Три монументальні скельні вежі здіймаються над долиною майже прямовисними стінами й утворюють один із найбільш упізнаваних гірських пейзажів Італії.
Від ріфуджіо Auronzo починаємо маршрут панорамною стежкою вздовж південних схилів Tre Cime. Спочатку вежі здаються частиною єдиного кам’яного масиву, але з кожним поворотом відкриваються нові ракурси, провалля та гострі контури окремих вершин.
Поступово підходимо до Monte Paterno — гори, що стоїть безпосередньо навпроти північних стін Tre Cime. Тут починається одна з найатмосферніших via ferrata Доломітів — De Luca–Innerkofler.
Частина маршруту проходить старими військовими тунелями, прорубаними всередині скелі під час Першої світової війни. У темряві рухаємося з налобними ліхтарями, час від часу виходячи до вузьких кам’яних вікон із краєвидами на навколишні хребти. Далі тунелі змінюються відкритим скельним рельєфом, обладнаним металевими тросами, сходинками та короткими вертикальними ділянками.
Via ferrata не належить до найскладніших технічно, проте це вже повноцінний гірський маршрут. Він потребує впевненого руху кам’янистою поверхнею, витривалості та спокійного ставлення до висоти. Основні обладнані відрізки оцінюються приблизно як B, місцями B/C.
Кульмінація маршруту — вершина Monte Paterno на висоті 2744 метри. Звідси відкривається один із найефектніших краєвидів подорожі: просто навпроти здіймаються північні стіни Tre Cime, а навколо простягаються зубчасті вершини Сесто-Доломітів.
Після спуску продовжуємо маршрут навколо Tre Cime, проходячи повз гірські ріфуджіо та оглядові точки. Тут величезні скельні стіни вже не просто декорація на горизонті — ми рухаємося безпосередньо біля їхнього підніжжя.
Завершальною частиною дня стане вихід до панорами Cadini di Misurina. Від ріфуджіо Auronzo стежка веде першою частиною маршруту Sentiero Bonacossa до вузького оглядового гребеня. Попереду відкривається цілий амфітеатр гострих кам’яних шпилів, що нагадує природне кам’яне місто. Перехід до класичної оглядової точки займає приблизно 40 хвилин в один бік, а загальна довжина цієї частини становить близько 3,2–3,4 км.
Це буде один із найбільш насичених днів програми: військові тунелі, вершина майже на 2800 метрах, перша серйозніша via ferrata та дві ікони Доломітів — Tre Cime і Cadini di Misurina — в одному великому маршруті.
Маршрут: Tre Cime di Lavaredo — via ferrata De Luca–Innerkofler — Monte Paterno — Cadini di Misurina
Максимальна висота: 2744 м
Орієнтовна відстань: 13–16 км залежно від варіанта спуску та обходу Tre Cime
Набір висоти: приблизно 700–900 м
Тривалість: 7–9 годин
Складність via ferrata: B, окремі ділянки B/C
Характер маршруту: гірські стежки, осипні схили, тунелі, відкриті скельні полиці та обладнані ділянки
Спорядження: каска, страхувальна система, комплект via ferrata, рукавички та налобний ліхтар
Рівень дня: середній; потрібні добра фізична форма, впевненість на гірському рельєфі та відсутність сильного страху висоти
Порядок проходження та повний обсяг маршруту можуть коригуватися відповідно до погоди, стану обладнаних ділянок і темпу групи.
Після кількох активних днів у горах змінюємо темп. Сьогодні не буде довгих підйомів, складних скельних ділянок чи багатогодинного маршруту. Натомість на нас чекають ранкові пейзажі біля одного з найкрасивіших озер Доломітів і кілька годин повного відновлення в термальному комплексі.
Вранці вирушаємо до Lago di Carezza — невеликого альпійського озера, захованого серед хвойного лісу біля перевалу Costalunga.
Carezza часто називають «райдужним озером». Залежно від освітлення його вода змінює відтінок від глибокого зеленого до бірюзового й темно-синього. Над лісом здіймаються зубчасті вершини масиву Latemar, які в тиху погоду віддзеркалюються у воді майже без спотворень.
Ми пройдемо легкою панорамною стежкою навколо озера, зупиняючись на оглядових точках. Це коротка прогулянка без значного набору висоти, тому сьогодні можна не поспішати, зробити фотографії та просто насолодитися ранковою тишею серед гір.
Після прогулянки продовжуємо шлях через долини Валь-ді-Фасса до Pozza di Fassa, де розташований термальний комплекс QC Terme Dolomiti.
Друга половина дня присвячена відпочинку та відновленню після гірських маршрутів.
QC Terme Dolomiti — це багаторівневий термальний комплекс із внутрішніми й відкритими басейнами, саунами, паровими кімнатами, зонами релаксу та гідромасажами. Частина басейнів розташована просто неба, звідки відкриваються краєвиди на навколишні вершини Валь-ді-Фасса.
Тепла вода допоможе розслабити м’язи після хайкінгу та via ferrata, а сауни й спокійні зони відпочинку дадуть змогу повністю переключитися з активного ритму подорожі.
Тут кожен обирає власний формат: плавати у відкритому басейні, переходити між саунами, відпочивати на лежаках або просто сидіти у теплій воді й дивитися на гори.
Цей день стане паузою між складнішими маршрутами. Ми залишимося в Доломітах, але побачимо їх з іншого боку — без поспіху, важкого рюкзака та необхідності постійно набирати висоту.
Перша частина дня: озеро Carezza
Формат: легка панорамна прогулянка
Відстань: приблизно 2–4 км залежно від обраного маршруту
Набір висоти: мінімальний
Тривалість: близько 1–1,5 години
Рівень складності: легкий
Друга частина дня: QC Terme Dolomiti у Pozza di Fassa
Формат: термальні басейни, сауни та зони релаксу
Тривалість відвідування: орієнтовно 6 годин
Необхідно мати: купальник і змінний одяг
Халат, рушник і спеціальне взуття: надаються
Це відновлювальний день без серйозного фізичного навантаження. Він дасть організму час відпочити перед наступними гірськими маршрутами.
Сьогодні Доломіти покажуть зовсім інший характер. Замість світлих вапнякових башт на нас чекає темний вулканічний хребет Падон, військові тунелі та одна з найпанорамніших via ferrata регіону — delle Trincee.
Протягом майже всього маршруту просто навпроти нас здійматиметься Мармолада — найвищий гірський масив Доломітів. Її льодовик, величезна південна стіна та вершина Punta Penia утворюють монументальну декорацію, яка супроводжуватиме нас уздовж гребеня.
Після підйому до району Porta Vescovo вирушаємо до початку обладнаного маршруту. І цього разу ферата не дає багато часу на розминку: найскладніша частина починається практично одразу. На нас чекає крутий і відкритий скельний підйом, де особливо важливо правильно працювати ногами, не тягнути себе руками за металевий трос і зберігати спокій над висотою.
Подолавши першу стіну, виходимо на гребінь Падон. Далі маршрут стає різноманітнішим: короткі підйоми змінюються повітряними траверсами, природними скельними полицями та переходами вздовж гострого гірського хребта. Під ногами відкриваються долини Арабби й перевалу Федая, а на протилежному боці горизонту височіють масиви Селла, Сассолунго та інші вершини центральних Доломітів.
Назва delle Trincee перекладається як «ферата окопів». Під час Першої світової війни хребет Падон був частиною лінії фронту, тому вздовж маршруту досі збереглися траншеї, оборонні позиції та тунелі, видовбані всередині гори. Частину шляху ми пройдемо під землею з налобними ліхтарями, а потім знову вийдемо на відкритий гребінь із панорамою Мармолади.
Цей день буде не лише про фізичну складність. Він поєднає вертикальний рух, історію та незвичайну геологію: темна вулканічна порода Падону різко контрастує зі світлими доломітовими стінами навколишніх масивів.
Via ferrata delle Trincee стане одним із технічно найсерйозніших маршрутів нашої програми. Вона вимагатиме витривалості, впевненого користування страхувальним комплектом і готовності до відкритих ділянок. Але саме тут ми відчуємо справжню висоту, пройдемо історичним гребенем і побачимо Мармоладу з одного з найкращих можливих ракурсів.
Маршрут: Porta Vescovo — via ferrata delle Trincee — хребет Падон
Максимальна висота: близько 2710 м
Орієнтовна відстань: 8–9 км
Набір висоти: приблизно 600–700 м залежно від обраної логістики
Тривалість: близько 5–6 годин
Час на обладнаному маршруті: орієнтовно 3 години
Складність via ferrata: C, на початковій стіні місцями C/D
Характер маршруту: круті скельні підйоми, відкриті траверси, гребінь, військові позиції та тунелі
Спорядження: каска, страхувальна система, комплект via ferrata, рукавички та налобний ліхтар
Рівень дня: вище середнього; маршрут для учасників, які вже пройшли попередні ферати програми та впевнено почуваються на висоті
Проходження маршруту залежить від погоди, стану скелі та роботи підйомників. Після дощу або під час грози вихід на відкритий гребінь неможливий, тому за несприятливих умов програма дня буде змінена.
Дві години в дорозі і ми знову біля локації яку ви бачили..а можливо фото звідси стоїть у вас на заставці робочого столу. Отже, 20 хв від авто і ми бачимо невеличку католицьку церкву на зелених полях, а на задньому плані, могутньою стіною над полями, здіймається в небо масив Гайслер.
Ще 10 хвилин переїзду і знову трекінг. Йдемо через ліс до масиву Гайслер, наша ціль – інстаграмна ріфуджіо Одле, тут ми пообідаємо та наробимо десятки чи навіть сотні фотографі.
За бажанням прогуляємося ще ближче до могутніх скель.
Повернення на паркінг і дві години до кемпінга.
Дистанція за день 10 км
Сьогодні вирушаємо до одного з найвідоміших пейзажів Доломітів — гострого гребеня Seceda, за яким здіймаються кам’яні башти групи Odle.
Наш маршрут починається у Santa Cristina, звідки канатною дорогою Col Raiser піднімаємося на висоту близько 2100 метрів. За кілька хвилин залишаємо внизу будинки Валь-Гардени та опиняємося серед широких альпійських луків природного парку Puez–Odle. Саме Col Raiser є найзручнішою точкою старту для пішого маршруту на Seceda із Santa Cristina.
З верхньої станції починаємо поступовий підйом. Стежка проходить повз зелені пасовища, невеликі гірські хатини та ріфуджіо, над якими височіють стрімкі стіни Sass Rigais і Furchetta. На відміну від швидкого підйому канатною дорогою з Ortisei, цей маршрут дозволяє підійти до Seceda пішки й побачити, як спокійні луки поступово змінюються суворішим високогірним рельєфом.
Чим вище піднімаємося, тим ширшою стає панорама. Позаду відкриваються масиви Sassolungo, Sella та Alpe di Siusi, а попереду з’являється характерний похилий гребінь Seceda.
Досягаємо вершини на висоті приблизно 2519 метрів. З одного боку лежать м’які зелені схили, а з іншого гора різко обривається темними скельними стінами. Саме цей контраст зробив Seceda одним із найбільш упізнаваних місць у Доломітах. Офіційний маршрут Ridge Line веде від району верхньої станції Seceda до вершинного хреста й далі вздовж гребеня в напрямку Forcella Pana.
Ми пройдемо панорамною частиною гребеня, зупинимося на оглядових точках і побачимо кам’яні вершини Odle з того ракурсу, де вони нагадують величезні зубці, що виростають безпосередньо із зеленого схилу.
Після відпочинку та обіду в одному з гірських ріфуджіо спускаємося іншим варіантом стежки до Col Raiser. Дорога пролягає через альпійські луки, повз традиційні дерев’яні хатини й пасовища, де замість міського шуму чути лише дзвони корів і вітер між вершинами.
Цей день не потребує страхувального спорядження та не містить via ferrata. Його головна складність — тривалий рух гірськими стежками та набір висоти після виходу з підйомника. Водночас маршрут дає можливість відпочити від вертикальних скель і побачити інший образ Доломітів — просторий, зелений та панорамний.
Старт: Santa Cristina, нижня станція Col Raiser
Підйом: канатною дорогою до Col Raiser
Висота верхньої станції: близько 2100 м
Маршрут: Col Raiser — альпійські луки Seceda — вершинний гребінь — Col Raiser
Максимальна висота: приблизно 2519 м
Орієнтовна відстань: 8–11 км залежно від обраного кола
Набір висоти пішки: близько 450–600 м
Тривалість хайкінгу: приблизно 4,5–5 годин із зупинками
Рівень складності: середній
Характер маршруту: альпійські луки, ґрунтові та кам’янисті стежки, помірні підйоми й відкритий панорамний гребінь
Необхідне спорядження: трекінгове взуття, палиці, дощовик, теплий шар одягу, вода та сонцезахист
Маршрут може бути скорочений у разі погіршення погоди. На відкритому гребені Seceda немає захисту від грози, сильного вітру чи різкої зміни температури.
Цей список спорядження розрахований на літній час та варіанти із автокемпінгом або ночівлями в будинках, це ті варіанти де вам не потрібно носити усі речі на собі. Ви можете взяти дещо більше речей про запас та для зміни. Не соромтеся запитувати у консультанта про речі які вам не зрозумілі, чим можна замінити відсутні речі.
Після першого походу ви вже краще будете розумітися на туристичних термінах і зможете пошукати й придбати необхідні речі.
Вартість подорожі складає €1300
Також в поході є обов’язкові та необов’язкові, додаткові витрати, як наприклад закупка продуктів чи відвідування кафе.
Щоб забронювати місце в групі, вам потрібно внести €400 вгривневому еквіваленті на рахунок ФОП решта суми оплачується при зустрічі групи.
Мала задоволення прийняти участь в подорожі Доломітами з ночівлями в наметах 16-22.06.24. Нескінченно вдячна за абсолютно щасливі для мене 7 днів. І це не тільки про красу, яку пощастило побачити: ми пройшли найкрасивішими та найцікавішими маршрутами, побували на кращих локаціях, жодного разу не потрапили в критичну непогоду. Програма підлагоджувалася та коригувалася під групу, погоду, ситуацію з парковками в стилі імпровізації. Окремі враження – майстерно обережне водіння по гірським серпантинам. Дорога – то було окреме задоволення. Прекрасна атмосфера, цікаве спілкування. Неочікуваний бонус – дуже смачне й поживне харчування. Були стейки та риба на грилі ввечері, необмежена кількість овочей та фруктів завжди. В супермаркет ходили разом, нам придбали фактично хто що захотів (у розумних межах, звичайно), а їли вже разом. Фотосесії у найкрасивіших локаціях. Настрій від усього створювався надзвичайно піднесений. Безмежно вдячна за керування нашою надрізноманітною групою і створення цієї подорожі. Хотілося б, щоб коли-небудь пощастило помандрувати разом знов.
Прекрасное путешествие в Доломиты)
Освободилось место в след.туре и я с удовольствием осталась еще на один тур по Австрии 😍все понравилось, огромная благодарность за такие впечатления и эмоции 😇
Просто неймовірна подорож, вражаючі крєвиди та купа емоцій!)
Трохи переживала що буде фізично важкувато, але всі мали можливість йти в своєму темпі і було супер комфортно. А день в СПА – чудова можливість відновитися і відпочити + сам СПА-комплекс просто топ)
Це був просто неймовірний тиждень у Доломітах! Поїхали з The Flow і ні разу не пожалкувала.
Маршрути – кожен день була якась нова краса. Гори, долини, панорамні види – просто дух захоплює. Дуже круто, що все чітко сплановано, не було біганини чи незрозумілих моментів.
Проживання – кемпінг Cortina виявився дуже комфортним, і що найголовніше – в самому серці гір. Засинаєш і прокидаєшся з шикарними краєвидами.
Погода – один день був дощовий, але тут реально продумали запасний варіант. Поїхали в QC Terme, де купались у термальних басейнах з виглядом на Доломіти. Вийшло навіть крутіше, ніж планувалось!
Організація – все було дуже зручно. Нас не змушували бігти марафон, але й не було нудних моментів. Завжди відчувалося, що турлідер знає, що робить.
Враження – цей тиждень хочеться просто повторити ще раз. Ідеальний баланс між пригодами, природою і відпочинком. Дякую The Flow за цей досвід!
Рекомендую! 🏔️✨
Нещодавно провела два тижні у Доломітах — і це було неймовірно!
Я відчула незабутню атмосферу в групі та справжню підтримку від оточуючих (вже сумую за затишними вечорами з друзями😍);
Проживання — в затишних будиночках — дуже душевне.
Організація від гидів була на достойному рівні: навіть мінлива погода не завадила насолодитися кожним днем.
Особливо вразила via ferrata — було страшно, але неймовірно кайфово! ✨
Дуже вдячна за цей неймовірний досвід!
Здійснили у липні 2025 свою мрію про Доломіти разом з The Flow Tour!
Обрали варіант з ночівлею в наметах і відчули справжній вайб походу, але з усіма зручностями у кемпінгу.
Маршрут був спланований дуже добре, побачили максимально багато, хоч погода трохи вносила корективи- був дощ декілька днів, але непростий трек до озера Сорапіс у дощовий день лише додав вражень і відчуття перемоги над самим собою)
Хочу ще у походи з The Flow Tour❤️
Отличный опыт. Красивые места, не очень тяжёлые треки. Выбирайте ночёвку в палатках – незабываемая романтика вечерних посиделок и общения с новыми людьми
Дуже задоволені поїздкою. Організація була добре спланованою та комфортною. Доломіти це любов, треба обов’язково це побачити вживу. Особливо запам’ятались сходження по via ferrata. Саме сходення було не таке важке, але треба трохи попотіти. Також велики плюсом був день у СПА, комплекс дуже великий і крутий.
Загалом дуже вдячні Володимиру за незабутні враження.